ПРЕС-РЕЛІЗ
Українська екологічна Асоціація «Зелений Світ» 18 жовтня 2007 року об 11 годині в приміщені Будинку Природи (М. «Палац спорту» ,вул.Рогнединська, 3, код -18) проводить прес-конференцію з приводу висунення колишнього Міністра охорони здоров’я А.Ю.Романенка на здобуття Державної премії України у галузі науки та техніки за 2007 рік в складі авторського колективу.
Громадськість України з обуренням констатує, що діяльність А.Ю.Романенка на посаді головного охоронця здоров’я країни принесла невиправну шкоду здоров’ю народу України в зв’язку з чорнобильською катастрофою. Сім громадських організацій направили звернення до Президента України В.А.Ющенка, Голови Комітету з державних премій у галузі науки та техніки Б.Є.Патону та членів цього Комітету: «Просимо підтримати протест громадськості , що за 21 рік не забула, страждає і нікому ніколи не простить фактично радіаційний геноцид Українського народу. Не можна допустити, щоб Головна премія держави стала розмінною копійчиною, щоб над Україною сміялася міжнародна спільнота».
Міністр охорони здоров’я А.Ю.Романенко не рекомендував проводити йодну профілактику для мешканців Києва, надав секретний наказ «обеспечить неразглашение секретных данных об аварии», надав секретне розпорядження про дозвіл вживання забрудненого радіоактивним йодом молока до 1.08.1986 р., що призвело до виникнення у тисяч людей хвороб щитоподібної залози, в тому числі на рак. Якби Міністр не знав про згубну дію опромінення на організм людини, але гриф «секретно» повністю видає свідомі вчинки автора розпорядження. В країні не була проведена йодна профілактика, але фальшива інформація про охоплення профілактикою більш як 4 млн. людей вже 21 липня 1986 року від А.Ю.Романенка поспішала до Мінохорони здоров’я СРСР. Саме стараннями А.Ю.Романенка був підготовлений контингент майбутніх хворих. За прогнозом фахівців до 2055 року 92,8% радіаційних ефектів буде пов’язано з опроміненням щитоподібної залози.
Будучи обізнаним про високий рівень гамма-фону в Києві, Міністр охорони здоров’я не відмінив «Велогонку Миру» на початку травня 1986 року, коли на вулицю вийшли тисячі людей, нічого не знаючи про смертельну небезпеку.
У 1990 році представники Союзу «Чорнобиль» в своїй Заяві вимагали «Верховному Совету необходимо оценить, наконец, деятельность Слюнькова, Шевченко, Воротникова, Таразевича, Ляшко, Ковалева, Ильина, Израэля, Булдакова, Романенко и других, из-за непорядочности и малодушия которых болеют и умирают наши дети». То можна вважати, що сьогоднішня нагорода лауреатством – це плата за «непорядочность и малодушие»?
Президент України Л.Д.Кучма після протесту громадських організацій не нагородив А.Ю.Романенка орденом України. Члени Національної Академії наук України в свій час не проголосували за обрання А.Ю.Романенка академіком, НАН України. Однак Академія медичних наук в 1998 році прийняла його в свої ряди, і це не зважаючи на лист-протест академіків НАН України, науковців, письменників, правників, громадських діячів (18 підписів). Чи це не блискучий приклад існування глибоко закоренілої корупції в медичних колах? Чи звітував тоді новообраний академік перед вищою медичною аудиторією країни про 150 молодих людей студентів – медиків, які були направлені в забруднену радіонуклідами зону?
Накази про посилення режиму таємності і підвищення політичної пильності видавалися А.Ю.Романенком вчасно. Він багато говорив про радіофобію і шкідливий вплив засобів масової інформації.
В очолюваному А.Ю.Романенком Науковому центрі радіаційної медицини були закладені дози аварійного 1986 року меншими, ніж у наступні роки (!). Дозовий статус населення України був занижений в 200 разів. В Білорусі та Росії були перераховані дози забруднення територій та одержання доз населенням в перший рік чорнобильської катастрофи. Але в НЦРМ України досі цього не зроблено.
Але Генеральна прокуратура України встановила вину А.Ю.Романенка і не прийняла до уваги посилання на керівну роль партії на той час і вимоги законодавства про дотримання секретності, під загрозою опинилися життя і здоров’я народу, збереження його генофонду. А.Ю.Романенко отримуючи і володіючи достовірною інформацією про масштаби чорнобильської катастрофи, умисно зловживаючи владою та службовим положенням, дезінформував громадськість, турбувався за власне благополуччя і службову кар’єру. І як висновок Генеральної прокуратури України – злочин, передбачений ст.165 ч.2 КК України. То можна вважати, що це бажання осудити А.Ю.Романенка нагородженням Державною премією?
Стало відомо, що на секції медицини Комітету з державних премій у галузі науки та техніки України відбулося обговорення чотирьох представлених робіт. Були відхилені всі, крім роботи, де фігурує прізвище А.Ю.Романенка. Мабуть для того, щоб забезпечити чітке проходження його в лауреати? Зазначимо, що в 2006 році ця робота була відхилена Комітетом.
Звісно, приписаний до висунутої на здобуття Державної премії України роботи «Визначення механізмів радіоіндукованих онкогематологічних та онкологічних ефектів Чорнобильської катастрофи, розробка та впровадження новітніх технологій медичного захисту постраждалих» А.Ю.Романенко мусив би сам відмовитися від включення своєї кандидатури до складу авторського колективу, одначе старий дефіцит моралі дається взнаки і сьогодні.
То невже справді вчора – злочинець, сьогодні – лауреат, а може завтра – Герой України?